<?xml version="1.0" encoding="UTF-8" ?>
<rss version="2.0" xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/" xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom">
	<channel>
		<title>Фізика Медіа</title>
		<link>http://fizik.ucoz.ua/</link>
		<description></description>
		<lastBuildDate>Tue, 04 Nov 2014 13:58:15 GMT</lastBuildDate>
		<generator>uCoz Web-Service</generator>
		<atom:link href="https://fizik.ucoz.ua/news/rss" rel="self" type="application/rss+xml" />
		
		<item>
			<title>Коллайдер большой-пребольшой и адронный</title>
			<description>Наверное, о &lt;b&gt;бозоне Хиггса&lt;/b&gt; слышали все, ну или почти все. Для того, чтобы словосочетание «бозон Хиггса» оказалось у вас на слуху, достаточно было пару лет назад периодически следить за новостями по каким угодно каналам, прочитать книжку Дэна Брауна «Ангелы и демоны» или посмотреть одноимённую экранизацию. ...</description>
			<content:encoded>Наверное, о &lt;b&gt;бозоне Хиггса&lt;/b&gt; слышали все, ну или почти все. Для того, чтобы словосочетание «бозон Хиггса» оказалось у вас на слуху, достаточно было пару лет назад периодически следить за новостями по каким угодно каналам, прочитать книжку Дэна Брауна «Ангелы и демоны» или посмотреть одноимённую экранизацию. $CUT$ То же самое касается и звучных аббревиатур &lt;b&gt;ЦЕРН&lt;/b&gt; (CERN от фр. Conseil Européen pour la Recherche Nucléaire – Европейский Совет по Ядерным Исследованиям) и &lt;b&gt;БАК&lt;/b&gt; (Большой Адронный Коллайдер – англ. LHC, Large Hadron Collider), которые всегда мелькали тут и там, как только дело касалось знаменитого бозона.&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
&lt;b&gt;ЦЕРН&lt;/b&gt; – это такая международная организация, на базе которой создана целая куча исследовательских групп и лабораторий, с середины 20-го века работающих преимущественно в области физики высоких энергий и ядерной физики. Основная площадка ЦЕРНа находится неподалёку от Женевы, прямиком на границе Франции и Швейцарии.&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
Как, наверное, все уже догадались ряд наиболее важных и дорогостоящих экспериментов, проводимых под эгидой ЦЕРНа, посвящены поиску и исследованию свойств пресловутого бозона. С этой целью и был построен &lt;b&gt;БАК&lt;/b&gt; – Большой Адронный Коллайдер. Штуковина эта предназначена для продвижения самого фронта фундаментальной физики, но, мало того, она представляет из себя ещё и одну из достигнутых современной инженерией вершин.&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
В общих чертах, ускоритель являет из себя несколько находящихся под землёй (на глубине порядка 100 метров) кольцеобразных туннелей, длина основного и самого крупного из которых составляет 27 километров. Предназначены они для того, чтобы двигающиеся в них по кругу пучки микрочастиц (протонов) постепенно набирали энергию и скорость (вплоть до околосветовой). Контролируется движение ускоряемых частиц с помощью помещённых вдоль тоннелей магнитов, которые для своей эффективной работы, требуют охлаждения до сверхнизких температур (вплоть до минус 271,3&amp;nbsp;&lt;sup&gt;o&lt;/sup&gt;C). Чтобы ничто не мешало разгону частиц, внутри тоннелей ускорителя поддерживается высочайший вакуум, более глубокий, чем существующий в межзвёздном пространстве. За большими подробностями пожалуйте на &lt;a href=&quot;http://home.web.cern.ch/topics/large-hadron-collider&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;официальный сайт The Large Hadron Collider&lt;/a&gt;.&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
Собственно, что происходит внутри этого самого БАКа? Во-первых, протоны попадают в него далеко не сразу. Процесс их ускорения проходит через множество стадий – ускорителей поменьше, которые постепенно увеличивают энергию протонов от 50 МэВ (мегаэлектронвольт) до 450 ГэВ. Только затем, разделённые на два встречных пучка (один движется по, другой – против часовой стрелки), частицы попадают в главную, 27-километровую трубу БАКа, в которой они могут кружить часами, прежде чем будут разогнаны до предельной на данный момент энергии в 4 ТэВ (максимальная заявленная физиками энергия частиц в 7 ТэВ пока что не была достигнута).&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
Мотив разделять частицы на два встречных пучка, чтобы затем сталкивать их «лбами», чрезвычайно прост. Энергия столкновения двух движущихся друг другу навстречу, разогнанных частиц выше, чем энергия столкновения одной частицы с неподвижной стенкой детектора. И выше она ровно в два раза. Таким образом, разогнав пучки протонов лишь до 4 ТэВ и столкнув их, исследователи получат суммарную энергию столкновения в 8 ТэВ. Собственно, в этом состоит основная идея ускорителей типа коллайдер (от англ. &lt;i&gt;collide&lt;/i&gt; – сталкивать).&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
По окружности кольца большого адронного ускорителя установлены 4 грандиозных масштабов детектора, работа двух из которых (называются они ATLAS и CMS) была нацелена на эксперименты по поиску и изучению свойств бозона Хиггса. Собственно, учёные просчитывали движение встречных пучков протонов таким образом, чтобы столкновение их приходилось в точности на место расположения этих детекторов. И не нужно быть Хокингом, чтобы догадаться, что в результате столкновения ускоренных пучков в БАК происходило выделение грандиозной энергии в форме Хиггс знает какого зверинца квантовых частиц, вступающих друг с другом в Хокинг знает какие реакции.&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
Однако, расчёт физики имели вполне определённый. Заранее было известно, что искомый бозон должен иметь массу в районе 100-200 ГэВ. Это определяло его время жизни – около 10&lt;sup&gt;–27&lt;/sup&gt;&amp;nbsp;с. Естественно, что никаких технических средств не хватит для того, что непосредственно задетектировать частицу, живущую столь недолго. Но теоретиками был предсказан ряд вполне определённых реакций, в ходе которых рождается этот бозон, также было ясно, на какие частицы бозон должен распасться спустя свои недолгие 10&lt;sup&gt;–27&lt;/sup&gt;&amp;nbsp;с жизни. Вот под детектирование именно этих частиц и были заточены проводимые на ATLAS и CMS эксперименты.&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
Итак, в 2012 году, разогнанные до 4 ТэВ пучки протонов, экстатически слились друг с другом на встречной энергии в 8 ТэВ. В результате этого, в памятный день 4 июля 2012 года экспериментальные группы ATLAS и CMS сообщили всему миру о регистрации частицы с массой около 126 ГэВ, что вполне подходило под ожидаемые «габариты» бозона Хиггса. Уже 8 октября 2013 Питер Хиггс (Peter Higgs) и Франц Эглер (François Englert) разделили между собой нобелевскую премию «за теоретическое исследование механизма, дающего нам понимание того, как возникает масса межатомных частиц, и который недавно был подтверждён благодаря открытию фундаментальной частицы в экспериментах ATLAS и CMS на Большом Адронном Коллайдере в ЦЕРНе».&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
Источник: &lt;a href=&quot;http://koptchick.livejournal.com/17128.html&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;http://koptchick.livejournal.com/17128.html&lt;/a&gt;&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;
&lt;img border=&quot;1&quot; alt=&quot;Коллайдер большой адронный БАК&quot; src=&quot;https://pp.vk.me/c618622/v618622343/18878/VfDaLx6sybs.jpg&quot; width=&quot;720&quot; height=&quot;250&quot;&gt;
&lt;/div&gt;
&lt;br&gt;</content:encoded>
			<link>https://fizik.ucoz.ua/news/2014-11-04-4</link>
			<dc:creator>foFF4ik</dc:creator>
			<guid>https://fizik.ucoz.ua/news/2014-11-04-4</guid>
			<pubDate>Tue, 04 Nov 2014 13:58:15 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Модель Сонячної системи</title>
			<description>Флеш модель Сонячної системи... ...</description>
			<content:encoded>Флеш модель Сонячної системи... $CUT$&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
&lt;script src=&quot;http://fizik.ucoz.ua/media/?t=video;w=720;h=720;f=http%3A%2F%2Ffizik.ucoz.ua%2Fflash%2Fsolar_system.swf&quot; type=&quot;text/javascript&quot;&gt;&lt;/script&gt;</content:encoded>
			<link>https://fizik.ucoz.ua/news/2014-11-02-5</link>
			<dc:creator>foFF4ik</dc:creator>
			<guid>https://fizik.ucoz.ua/news/2014-11-02-5</guid>
			<pubDate>Sun, 02 Nov 2014 18:40:18 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Как это сделано? – Сезон 6</title>
			<description>Наразі залито 54 серії шостого сезону серіалу «Как это сделано?» («How it&apos;s made?») – перегляньте, будь ласка, які Ви ще не бачили.&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
Таким чином, на сьогодні доступні шість сезонів:&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
&lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-110&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 1&lt;/a&gt; | &lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-111&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 2&lt;/a&gt; | &lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-163&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 3&lt;/a&gt; | &lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-164&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 4&lt;/a&gt; | &lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-165&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 5&lt;/a&gt; | &lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-166&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 6&lt;/a&gt;&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
Усі відео можна знайти у нашій групі соціальної мережі «В Контакте» у &lt;a href=&quot;https://vk.com/videos-40434636?section=all&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;розділі «Відеозаписи»&lt;/a&gt;. Приємного перегляду!&lt;br&gt;
&lt;br&gt;</description>
			<content:encoded>Наразі залито 54 серії шостого сезону серіалу «Как это сделано?» («How it&apos;s made?») – перегляньте, будь ласка, які Ви ще не бачили.&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
Таким чином, на сьогодні доступні шість сезонів:&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
&lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-110&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 1&lt;/a&gt; | &lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-111&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 2&lt;/a&gt; | &lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-163&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 3&lt;/a&gt; | &lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-164&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 4&lt;/a&gt; | &lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-165&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 5&lt;/a&gt; | &lt;a href=&quot;http://fizik.ucoz.ua/index/0-166&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;Сезон 6&lt;/a&gt;&lt;br&gt;
&lt;br&gt;
Усі відео можна знайти у нашій групі соціальної мережі «В Контакте» у &lt;a href=&quot;https://vk.com/videos-40434636?section=all&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;розділі «Відеозаписи»&lt;/a&gt;. Приємного перегляду!&lt;br&gt;
&lt;br&gt;</content:encoded>
			<link>https://fizik.ucoz.ua/news/2014-08-31-3</link>
			<dc:creator>foFF4ik</dc:creator>
			<guid>https://fizik.ucoz.ua/news/2014-08-31-3</guid>
			<pubDate>Sun, 31 Aug 2014 11:55:57 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Лабораторні роботи (відео)</title>
			<description>До розділу «&lt;b&gt;Відеозаписи&lt;/b&gt;» &lt;a href=&quot;http://vk.com/fizik_ua&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;нашої групи «В Контакте»&lt;/a&gt; додано 27 відеоінструкцій до більшості шкільних лабораторних робіт з фізики....</description>
			<content:encoded>До розділу «&lt;b&gt;Відеозаписи&lt;/b&gt;» &lt;a href=&quot;http://vk.com/fizik_ua&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;нашої групи «В Контакте»&lt;/a&gt; додано 27 відеоінструкцій до більшості шкільних лабораторних робіт з фізики.$CUT$&lt;BR&gt;
&lt;BR&gt;
&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;a href=&quot;http://vk.com/videos-36394343?section=album_52230258&quot; target=&quot;_blank&quot;&gt;&lt;b&gt;Посилання на альбом з відео&lt;/b&gt;&lt;/a&gt;&lt;/div&gt;&lt;BR&gt;
&lt;HR&gt;
&lt;BR&gt;
&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;b&gt;Перелік робіт&lt;/b&gt;&lt;/div&gt;&lt;BR&gt;
&lt;BR&gt;
Визначення характеристик вимірювальних приладів&lt;BR&gt;
Вимірювання розмірів малих тіл&lt;BR&gt;
Вимірювання маси тіла на важільних терезах&lt;BR&gt;
Визначення прискорення тіла&lt;BR&gt;
Визначення густини твердого тіла&lt;BR&gt;
Визначення виштовхувальної сили&lt;BR&gt;
З&apos;ясування умов плавання тіла у рідині&lt;BR&gt;
З&apos;ясування умов рівноваги важеля&lt;BR&gt;
Визначення ККД похилої площини&lt;BR&gt;
Вивчення закону збереження механічної енергії&lt;BR&gt;
Вивчення руху тіла, кинутого горизонтально&lt;BR&gt;
Вивчення руху тіла по колу&lt;BR&gt;
Градуювання пружини і вимірювання сил динамометром&lt;BR&gt;
Визначення жорсткості пружини&lt;BR&gt;
Визначення коефіцієнта тертя ковзання&lt;BR&gt;
Вивчення рівноваги тіл під дією декількох сил&lt;BR&gt;
Визначення питомої теплоємності твердого тіла&lt;BR&gt;
Порівняння кількостей теплоти при змішуванні води різної температури&lt;BR&gt;
Складання електричного кола та вимірювання сили струму&lt;BR&gt;
Вимірювання напруги&lt;BR&gt;
Регулювання сили струму реостатом&lt;BR&gt;
Вимірювання опору провідників&lt;BR&gt;
Вимірювання роботи та потужності електричного струму&lt;BR&gt;
Визначення ККД установки з електричним нагрівачем&lt;BR&gt;
Складання електромагніта та дослідження його дії&lt;BR&gt;
Вивчення електродвигуна постійного струму&lt;BR&gt;
Дослідження збиральної лінзи&lt;BR&gt;
&lt;BR&gt;
&lt;div align=&quot;center&quot;&gt;&lt;span style=&quot;color:#eeeeee;font-size:4pt;&quot;&gt;фізика школа клас лабораторна робота вимірювання визначення складання дослідження обчислення градуювання вивчення регулювання складання з&apos;ясування порівняння&lt;/span&gt;&lt;/div&gt;&lt;BR&gt;</content:encoded>
			<link>https://fizik.ucoz.ua/news/2014-02-26-2</link>
			<dc:creator>foFF4ik</dc:creator>
			<guid>https://fizik.ucoz.ua/news/2014-02-26-2</guid>
			<pubDate>Wed, 26 Feb 2014 14:35:42 GMT</pubDate>
		</item>
		<item>
			<title>Старт</title>
			<description>Це перший тестовий запис блоку новин.</description>
			<content:encoded>Це перший тестовий запис блоку новин.</content:encoded>
			<link>https://fizik.ucoz.ua/news/2014-02-05-1</link>
			<dc:creator>foFF4ik</dc:creator>
			<guid>https://fizik.ucoz.ua/news/2014-02-05-1</guid>
			<pubDate>Wed, 05 Feb 2014 13:00:28 GMT</pubDate>
		</item>
	</channel>
</rss>